
Їхній новітній метод вирощування бактерій дав медицині 25 нових антибіотиків, один із яких вважають “дуже перспективним”.
Попередній клас антибіотиків було відкрито близько 30 років тому.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature, назвали “революційним”, причому фахівці вважають вже створені антибіотики лише “верхівкою айсберга”.
Золотою порою у дослідженні антибіотиків були 1950-60-ті роки; після 1987 не винайшли жодного антибіотичного препарату, який би потрапив до рук лікарів.
Відтоді мікроби значно покращили свою резистентність. Зокрема, надзвичайно стійкою є бактерія туберкульозу, яка ігнорує майже все, чим намагаються побороти її лікарі.
Назад до ґрунту
Наукові співробітники Північно-Східного університету (Бостон, Массачусетс) звернулися до джерела майже всіх антибіотиків – ґрунту.
Ґрунт надзвичайно багатий на мікроби, але лише 1% із них вдається виростити в лабораторних умовах.
Зусиллями дослідників було створено спеціальний стільник – “підземний готель” для бактерій. У кожен “номер” заселили по одній бактерії, а далі конструкцію просто закопали в дворі одного з науковців. Так в усьому стільнику могли відбуватися унікальні ґрунтові хімічні процеси, а науковці могли за ними спостерігати.
Дослідники переконані, що можуть виростити майже половину всіх ґрунтових бактерій.
За деякий час стільник відкопали, а хімічні речовини, вироблені мікробами, перевірили на антимікробні властивості.
Керівник групи професор Кім Льюїс сказав: “За допомогою цього метода ми отримали вже 25 нових антибіотиків, останній з яких – теіксобактин – є найперспективнішим”.
“Як показує дослідження, некультивовані бактерії справді мають нові для нас хімічні властивості, які досі не спостерігалися. Ми знайшли перспективне джерело нових антимікробних засобів і сподіваємось, що це принесе нові відкриття”, – додає він.
Бактерії
Випробування теіксобактину показали, що він ефективно бореться з бактеріями і не шкодить при цьому тканинам ссавців. Наприклад, він допоміг вилікувати піддослідних мишей від смертельної дози метицилін-резистентного стафілокока.
Дослідники також вважають, що бактерії навряд чи зможуть виробити резистентність до теіксобактину.
Він впливає на жири, необхідні для формування клітинної оболонки бактерій; тому, на думку науковців, розвинути стійкість до цього препарату буде дуже складно.
“Це антибіотик, що за своєю природлю не допускає опору, – сказав професор Льюїс. – Ми ще ніколи такого не бачили. Він має кілька незалежних властивостей, що мінімізують розвиток резистентності”.
Професор Лора Піддок з Університету Бірмінгема назвала дослідження “дивовижним” і “обнадійливим”, а про новий препарат сказала, що він може “зробити переворот” у медицині.
“Відкриття нового антибіотику, з нового класу, з інакшим способом дії – надзвичайно радісна подія”, – каже вона.
“Сподіваюсь, що теіксобактин перейде на стадію клінічної розробки, і на його основі створять нові ліки для боротьби з інфекціями”.
Фахівці вже давно б’ють на сполох з приводу того, що у світі може наступити “епоха після антибіотиків”.
Багато поширених інфекцій можуть припинити реагувати на лікування, що своєю чергою унеможливить типові медичні процедури – хірургічні операції, хіміотерапію і трансплантацію органів.
Професор Марк Вулхаус з Університету Единбурга додає: “Мене найбільше радують майбутні перспективи, адже це відкриття — лише верхівка айсберга”.
За його словами, розробка нових антибіотиків є конче необхідною, “якщо ми хочемо, щоб зі здоров’ям суспільства не сталося біди”.
“Незавершена справа”
Доктор Джеймс Мейсон з Королівського коледжу в Лондоні заявив, що джерело для створення антибіотиків “далеко не вичерпане”.
“Результати роботи дослідників вражають. З одного зразку ґрунту вони видобули один антибіотик — але їхній метод відкриває шлях до величезного числа препаратів”.
“Вони показали, що серед мікроорганізмів ґрунту можна знайти нові антибіотики, що це незавершена справа”.
Втім, фахівець застерігає: попри те, що новий антибіотик має обнадійливі властивості, казати, що резистентність йому не загрожує, ще зарано.
Самі дослідники порівнюють своє відкриття з ванкоміцином. Його винайшли у 1950-ті рр., а резистентність до нього розвинулась лише наприкінці 1980-х.
“Вони пояснюють, що затримка перед виробленням резистентності зумовлена властивостями препарату. Але ж ванкоміцин трохи притримували і не надто часто вживали”, – зауважує доктор Мейсон.
Аналіз: Джеймс Галлахер, редактор відділу здоров’я
Він діє лише на грам-позитивні бактерії, зокрема метицилін-резистентний стафілокок і туберкульозну паличку Коха.
Але він не здатний подолати додатковий захисний шар грам-негативних бактерій, наприклад, кишкової палички.
Навіть якщо цей метод і відкриє нову еру відкриттів, залишаються відкритими важливі запитання.
Сер Александр Флемінг, який відкрив пеніцилін, попереджав про загрозу резистентності ще у своїй нобелівській промові 1945 року.
Втім, англійські лікарі і досі прописують дедалі більше антибіотиків. Половину призначень визнають “недоцільною” і такою, що тільки посилює проблеми.
Чи можна довірити нам нові антибіотики? Чи не припустимося ми знову тих самих помилок?