Робота людського мозку та розвиток психіки ще й досі залишаються не до кінця дослідженими. Іноді важко навіть провести чітку межу між лише незвичними особливостями поведінки та справжніми психічними захворюваннями. Саме через свою незвіданість ця тема стає провідною у творчості багатьох авторів, з книжками яких пропонуємо ознайомитись.
Художні книги про нервові розлади
Одна з найатмосферніших книг про шизофреників – «Таємнича історія Біллі Міллігана» Деніела Кіза, сюжет якої заснований на реальних подіях. Цей твір не лише про хлопця, мозок якого вміщував у собі цілу «сім’ю» із 24 особистостей, а й про соціальні злами у суспільстві, насилля у родині та важливість розуміння та підтримки на будь-якому етапі життя. Кожна іпостась психіки головного героя відігравала певну роль, чи захищаючи його від нападників, чи змушуючи його бути чудовим оратором, чи маленьким дитям, що перебирає на себе увесь біль. Та іноді ті особистості проявляли жахливу жорстокість і тоді ставалося непоправне.
Серед книг про соціопатів варто виділити роботу Ентоні Берджеса «Механічний апельсин». Головний герой на перший погляд – агресивний покидьок, що разом зі своїми дружбанами чинить будь-яке свавілля, ненавидячи людей та пропагуючи повну свободу власних дій. Але всередині він наче зламаний механізм, хлопчик, що боїться бути слабким. Та за будь-які протиправні дії має настати відповідальність. Чи справедливо застосовувати жорстокість для боротьби із жорстокістю і чи можливо викорінити того «черв’яка», що точить психіку нелюдів? Відповіді можна відшукати на сторінках цієї книги.
Досить незвичне трактування душевної хвороби дає Стівен Кінг у творі «Сяйво». Це не чергова книга про божевільних, чия доля зламана страшним діагнозом та існуванням у психлікарні. Це – сімейна драма із вкрапленнями містики, де головний герой переживає життєві кризи одну за одною, від чого страждають його дружина та син. І навіть зміна роботи не рятує, а навпаки, наближує до божевілля, що його посилюють потойбічні сили. Та не всі містичні марення погані, певні таки можуть відкрити очі на правду. Головне, аби не було запізно.
«Слова на стінах» Джулії Волтон – це одна з тих книг про душевнохворих, від яких приємний післясмак триває ще довго. Молодик Адам страждає від галюцинацій та часто не відрізняє реальність від вигадки. Бажаючи вести нормальне життя, старшокласник вирішує погодитися на експериментальну терапію, аби не втратити друзів та кохану дівчину. Боячись тепер втратити ще й себе, починає вести щоденник. Та один випадок змінює все і його таємниця випливає назовні. Книга описує людей із подібними станами не як тотальну загрозу, а в якості звичайних членів суспільства, що теж заслуговують на добре ставлення, бо не обов’язково є небезпечними. А щемливі описи почуттів головного героя нікого не залишать байдужими.
Ще один автор, що торкається теми душевних розладів це Антон Чехов. Його оповідка «Палата №6» є класикою літератури, що входить до шкільної програми і не дарма. Твір про лікаря, що сам стає пацієнтом психіатричної лікарні, сповнений зворушливих протиріч, у які автор з тонкою іронією вкладає алюзії на найбільші вади суспільства. Хвилюючі діалоги із сусідами по палаті та з колегами розкривають усю відносність питання нормальності, наявності болю та реальних складнощів життя так, що твір хочеться перечитувати неодноразово.