Україна виграла від заборони Європейського Союзу на експорт зерна до п’яти прикордонних країн. Це було гарне рішення, Україна без необхідності наполягала на тому, щоб не продовжувати його, заявив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський.
“Мене здивувало, що Україна так опиралася продовженню цієї заборони, яка виявилася хорошою та ефективною, особливо для України. Важливим є те, які рішення Україна запропонує зараз, вона має на це місяць із 15 вересня, а переговори з українською стороною ще тривають”, – повідомив він польському виданню pap.pl.
За словами Войцеховського, Європейська Комісія ухвалила дуже хороше рішення щодо запровадження обмежень на імпорт за збереження можливості транзиту, і це чудово спрацювало.
“Ситуація на ринку стабілізувалася, експорт зерна з України значно збільшився, тобто експорт покращився, оскільки зникла спекулятивна прикордонна торгівля і почався нормальний транзит через ці країни”, – пояснив Войцеховський.
За його інформацією, до липня 2023 року Україна експортувала близько 3 млн тонн на місяць через “коридори солідарності”, а в серпні було експортовано вже 4 млн тонн.
Коментуючи передачу повноважень фітосанітарного та ветеринарного контролю в порт Клайпеда, єврокомісар сказав, що “проблема в тому, чи буде вигідно возити зерно з України в Клайпеду й експортувати його куди-небудь ще”. “Здається, ні, тому що транспортні витрати будуть вищими”, – додав він.
Єврокомісар нагадав, що пропонував субсидувати Україні витрати на транспортування зерна до портів – зараз Європейська Комісія аналізує цю ініціативу, але рішення ще не ухвалено. “Це не такі вже й великі витрати”, оскільки субсидія становитиме EUR20-40 за тонну, тоді 10 млн тонн можна буде експортувати за EUR300 млн, і “це буде вирішенням проблеми”, – переконаний Войцеховський.
Він зазначив, що рішення полягає в диверсифікації експортних напрямків у морські порти. Наразі основний маршрут проходить через Румунію, але він не зможе відпрацювати весь експорт українського зерна. Єврокомісар нагадав, що Україна має експортувати приблизно 4,7 млн тонн на місяць за потенційного річного експорту в 56 млн тонн.
“Ми повинні врахувати, що Росія не розблоковуватиме українські морські порти, й весь експорт має здійснюватися суходолом, і ми можемо домогтися цього”, – сказав Войцеховський.
Єврокомісар наголосив на важливості доставки українського зерна до третіх країн, щоб не дозволити Росії зайняти місце України на цих ринках, оскільки це було б додатковою несправедливістю, спричиненою війною.
Але, за його словами, важливо також, щоб українське зерно залишило Європу. Наприклад, імпорт зерна з України Німеччиною впливає на весь ринок ЄС, тому що Німеччина більше не купуватиме зерно, зокрема від польських фермерів.
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не продовжуватиме обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) із деякими умовами, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження було запроваджено 2 травня, вони стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн – членів ЄС стверджували, що українська агропродукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди їхньому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина запровадили односторонні заборони, а Болгарія задумалася про квотування імпорту українського соняшнику. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи та шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.