Нові правила для ФОПів: що зміниться з 1 січня

З 1 січня наступного року в Україні всі фізособи-підприємці, які працюють зі споживачами, повинні будуть встановити реєстратори розрахункових операцій (РРО, касові апарати) та видавати чеки.

Це може вдарити по ФОПах, які незаконно користуються єдиним податком, а з іншого боку – дозволить українцям захистити свої права і дасть можливість повертати неякісний товар. Окрім того, скоротиться і рівень тіньової економіки, завдяки чому можна буде збільшити надходження до державного бюджету.

Для кого, коли та як зміняться правила, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Для чого потрібні РРО?

Наразі ФОПи (крім окремих груп) можуть не використовувати правильний облік обороту або занижувати обсяги торгівлі, але залишатися на єдиному податку. І це при тому, що розмір єдиного податку здебільшого менший, ніж прибутковий податок із зарплати будь-якої медсестри чи вчителя. Багато ФОПів уже повинні перейти, наприклад, із другої на третю групу єдиного податку та платити до бюджету більше.

Після встановлення РРО всі дані автоматично надходитимуть податківцям, тому приховувати свій виторг більше не вдасться.

Які вимоги існують:

  • Перша група єдиного податку: до 1 млн виторгу (167 мінімалок), без найнятих співробітників. Податок – 10% прожиткового мінімуму (227 грн);
  • Друга група єдиного податку: до 5 млн виторгу (834 мінімалки), до 10 найнятих співробітників. Податок – 20% мінімалки (1200 грн);
  • Третя група єдиного податку: до 7 млн грн виторгу (1167 мінімалок), необмежена кількість працівників. Податок – 5% від виторгу (або 3% для платників ПДВ).

Загалом в Україні працює майже 2 млн ФОПів, з яких приблизно 1,5 млн – на єдиному податку. Ті підприємці, які бояться показати свої реальні обороти податковій, минулого року виходили на акції протестів та вимагали відтермінувати норму. Влада пішла їм на поступку: замість січня 2021 року нововведення перенесли на січень 2022-го.

Як розповіли OBOZREVATEL у податковому комітеті Верховної Ради, частина підприємців підготувалися до нововведення – кількість ФОПів, які встановили РРО, збільшилася на 95 тисяч. Наразі таких налічується 446 тисяч.

За новими правилами, без РРО можуть залишитися дві групи ФОПів:

  • ті, хто працює суто із бізнесом;
  • ті, хто перебуває у першій групі єдиного податку.

Як відсутність РРО б’є по бюджету?

За рахунок того, що сотні тисяч підприємців можуть реалізовувати товари без чеків, ФОПи практично безконтрольно можуть продавати контрабандний товар за цінами легального. В результаті бюджет країни, а отже, всі українці, втрачає мільярди гривень.

Як розповів голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцеввідсутність РРО також руйнує конкуренцію. Одні підприємці працюють чесно, інші користуються наявними лазівками.

“Сам бізнес зацікавлений у РРО. Неможливо розвиватися, якщо в нас у межах однієї юрисдикції існують різні правила гри. Немає рівних умов”, – пояснив депутат.

За його словами, контрабанда у таких масштабах можлива саме тому, що в Україні існує безпрецедентний ринок збуту. “За даними податкової, в системі єдиного податку ховається 5 млрд надходжень на рік, а поза ризиковими – набагато більше. Плюс “скрутки”, які не працюють без чорного налу – ще 2-3 млрд на місяць. І додамо також до цього митниці”, – пояснив Гетманцев.

Як контролюватимуть ФОПів?

Спочатку ніяк. Справа в тому, що на час карантину перевірки в Україні заборонені – діє мораторій. Натомість, як пишуть в офіційному виданні ДФС “Вісник“, податківці будуть нагадувати підприємцям, що вони зобов’язані встановити РРО та використовувати його.

Але щойно закінчиться карантин, перевірки відновляться. Усіх одразу відвідувати не стануть, проте з цього моменту можливі жорсткі штрафи.

Наприклад:

  • якщо продавати через РРО не весь товар і не друкувати чеків – штраф у 100% вартості проданих товарів (150% за друге та кожне наступне порушення);
  • якщо втрутитись у конструкцію РРО – штраф у розмірі 5100 грн.

Чеки та контроль обігу також дадуть можливість покупцям довести, де саме вони придбали неякісний товар, звернутися зі скаргою до контролювальних органів або зажадати повернути гроші за продукцію.