Сімнадцятирічного Павла Кушпіту, що проживає у Клекотині Шаргородського району, односельчани охрестили “народженим у сорочці”. Майже півгодини хлопець перебував у стані клінічної смерті і вижив. Відтепер Паша святкуватиме два дні народження – одне із братом-близнюком Петром на свято Петра-Павла, а друге через два дні – 1 липня, у день, коли його без свідомості і серцебиття витягли із річки. Врятував хлопчину 30-річний односельчанин Михайло Палюк.
– У неділю стояв спекотний день. Я, як зазвичай, пішов до місцевої річки Мурашки, – розповів Михайло Палюк. – Одразу ж пішов у воду, плавав десь півгодини, уже збирався йти на берег. Десь за двадцять метрів від берега я раптом зачепився за щось ногою. Одразу ж відчув: щось не те, по спині побігли “мурашки”. Пірнув, хоч вода була дуже мутною, розгледів людську ногу, тіло було засмоктане мулом. Я почав тягнути хлопця на берег, було дуже важко, але у такій ситуації з’являється якась “надсила”. Вже потім побачив, що рятував свого колишнього учня.
Коли Михайло витягнув потопельника на берег, серце хлопця не билось, пульсу не було, тіло посиніло. Одразу ж позбігались люди, хтось побіг за батьками. У те, що хлопець виживе, чесно кажучи, вірили не багато селян. Михайло не розгубився – почав робити штучне дихання, масаж серця. Михайло за освітою – спортивний тренер, тож увімкнув усі свої знання.
– Відкачував я хлопця хвилин п’ятнадцять, але нічого не виходило, – веде далі Михайло. – Тоді перевернув хлопця на живіт, стиснув його, і він почав кашляти! Цього моменту я ніколи не забуду. Ще через деякий час почало битись серце. Потім приїхала “швидка” і забрала хлопця у Шаргородську районну лікарню.
Мама “новонародженого” Павла каже, що тепер рятівник сина – частина їхньої сім’ї.
– Ми безмежно вдячні Михайлу, відтепер він частина нашої сім’ї, – поділилась Анна Супрун, мати хлопця. – Павло пішов гуляти, жодних поганих передчуттів у нас не було. Зараз ми боїмось його навіть запитувати, що насправді сталось, аби зайвий раз не нервувати, все-таки не кожне серце витримає таке випробування.
Батько Павла пояснює, що син плаває добре, тому ніхто і не нервувався, коли той пішов до річки.
– У нас троє діток, двоє із них – близнюки, проте відпочивати до річки вони пішли окремо, – пояснив батько хлопця. – Паша добре плаває, можливо, судоми почались? Хлопці сиділи із компанією, Павло пішов плавати, ніхто не помітив, коли він зник… Це ж лічені хвилини.
Зараз Павло уже вдома. Лікарі кажуть, що серце 11-класника не билось майже півгодини.
– Хлопець потрапив до реанімації у вкрай складному стані, – зазначила Сорочинська Тетяна, головний лікар Шаргородської центральної районної лікарні. Він не розумів: хто він і де він перебуває. Проте вже наступного дня Павла перевели до дитячого відділення. Він пам’ятав, як пішов у річку і як потім прийшов до тями у лікарні, а увесь час між цими подіями у нього “стертий”. Хлопчина навіть і не підозрював, що увесь цей час тривала боротьба за його життя.
Анастасія ОЛЕХНОВИЧ