Как известно, что майдан в столице Украины начался с 17 ноября и продолжается до сегодняшнего дня. За 
это время, люди уже успели натерпеться от подразделения Беркут, кроме того, все уже знают о том, что журналистку Черновол избили именно по этим причинам.
Сейчас идет следствие, как сообщают представительные органы, что виновных в деле Черновол обязательно найдут и накажут по всей строгости. А пока, что на Майдане царит дружба и веселье, не смотря на жуткий холод.
Некоторые люди являются коренными жителями Киева, а некоторые приехали с далеких кутков Украины. В общем, атмосфера очень радостная и по словам самих активистов, что люди готовы не просто на Майдане встретить Новый год, но и пойти посыпать к президенту Януковичу, а также к Пшонке.
Нужно отдельно отметить, что если вас интересует пошив дизайнерских штор, то вы можете их заказать на сайте – http://art-studio.com.ua/ .
Чтобы люди не пошли домой на Новогодние праздники, им будет устроен большой концерт с участием украинских певцов и звезд отечественного шоу бизнеса.
Именно об этом заявил народный депутат Юрий Сиротюк. “Сейчас мы готовимся к праздникам. Даже на Сечи когда было Рождество – все войны замирали. Мы ждем сотни коллективов, здесь пройдет самый массовый в Украине вертеп – всех приглашаем, такого еще никогда не было”, – сказал нардеп. По мнению депутата, что Новогодние праздники не просто не должны разлучать людей с майдана, а наоборот должны соединить, ведь люди стоят не ради политиков, а ради собственного будущего, которое обещает Европа.
А еще представитель оппозиции заявил, что в воскресенье будет собрано новое вече, на котором будут решаться важные вопросы, кроме того, планируется поехать к президенту в Межигорье, чтобы там начать акции протеста.
Автомобили уже приготовлены для колоны, которая рушит 29 декабря к резиденции президента.
Я вітаю всіх з наступаючим Новим роком і бажаю всім, щоб у новому році здоровий глузд взяв гору над емоціями. Щоб всі питання політики вирішували за круглим столом, як це пропонують комуністи, а не борючись на барикадах. Щоб президент і уряд чули свій народ, а не тільки робили вигляд. Щоб опозиція не тупо боролася за владу, а ще й пробувала вирішувати якісь соціальні проблеми. Адже важливо не те, хто перебуває при владі, а то як діє вся ця система. Не змінивши систему, ми нічого не змінимо.
Не ПАРТІЯ, а НАРОД, не ЧЛЕНИ ПАРТІЇ, а ГРОМАДЯНИ!
В Україні починає переважати думка, що передумовою принципового поліпшення ситуації в країні є повалення сучасної антиукраїнської влади в країні.
Проте – як цього досягти?
Майже усі програми, плани, проби крутяться довкола ПАРТІЙ.
Одночасно всі ті програми, плани, концепції свідчать про обмеженість поглядів на справжній стан реальної кризи України. Саме глибина, ширина, складність та універсальність кризи не дозволяє розв‘язання проблеми формою партійної діяльності, не залежно від того, чи партія буде права чи ліва, нова чи стара, ортодоксальна чи реформована, комуністична чи націоналістична.
Отже, слід прийняти за аксіому, що жодна політична партія (чи об‘єднання політичних партій у коаліцію) в системі сучасної «вертикалі влади« в Україні не спроможна змусити може й мільйонну привілейовану та недоторкану прокомуністичну та прорадянську антидержавну та антинародну «еліту« зректися своїх панівних над народом позицій і почати від завтра справді служити народові.
Необхідно, отже, знайти спосіб як оминути величезний вплив, силу й досвід, підступність та ненажерливість дотеперішнього партійно-державного апарату, його мафіозну основу, його корупційність та продажність.
Слід випрацювати план виведення України з загальної та універсальної кризи, а тоді шукати та знаходити належних менеджерів, (тільки не серед сучасних партійних босів.., хоча можна приглянутись і до осіб з понад шість нульовим банковим рахунком). Хоча з одного боку чути, що найбільш дефіцитним товаром в Україні є кадри, з другого боку слід пам‘ятати, що Україна не перестала родити потрібних порядних добродіїв! Потрібно лише вміти шукати та хотіти знаходити!
На наше глибоке переконання жоден хаос – чи вже під назвою революції чи повстання – справу не тільки не вирішить, але ще обов‘язково їй пошкодить. Проте, з другого боку вирішити всенародні проблеми державницької ваги без активної та масової участі широких народних мас – не членів партії, а таки народних мас! – так само неможливо.
В цьому аспекті справи нам мусить бути ясно:
Не ПАРТІЯ – а НАРОД!
Не ЧЛЕНИ ПАРТІЇ – а СВІДОМІ ГРОМАДЯНИ!
Не ПРОГРАМА ПАРТІЇ – а ПЛАН ВИВЕДЕННЯ УКРАЇНИ З КРИЗИ!
Треба рахувати з тим, що влада скористається всіма існуючими засобами перешкодити її поваленню. А тут один тільки перелік таких засобів та способів боротьби за збереження своєї позиції був би безконечним. Бо ж, коли антинародна та антиукраїнська влада сучасної України в боротьбі за утримання влади над народом використовує десятки явних та й таємних – легальних, нелегальних, гуманних, антигуманних, законних, протизаконних, політичних, економічних, національних, релігійних, юридичних, військових, адміністративних, корупційних, злодійських , мафіянських та десятки інших дійових, провокаційних та камуфляжних способів та методів – тобто, на її стороні весь законодавчий, виконавчий, судовий, військовий, адміністративно-державний власний апарат-ресурс та ще (на підмогу їй) неконтрольований (тим самим більш небезпечний) «братній« закордонний явний, таємний та понад таємний резерв у т. зв. мирні часи, то хто й що заборонить тій владі використати всі можливі й неможливі способи й методи та ще стократ побільшені, та у справді необмежених комбінаціях, варіаціях та й пермутаціях в часах «антидержавних« дій «антинародних« сил, спрямованих на «знищення« держави?
Стратегічні завдання обох сторін тут статично ясні: Влада не схоче піддатися, а «незадоволений народ« мусить перемогти.
Тому ще раз підкреслюємо: Треба почати створювати штаб! Тільки не на базі корумпованих політичних партій, в яких в жодній вже й дотепер не обійшлося без політичних, фінансових, моральних чи інших скандалів; не на взаємній недовірі до себе та своїх поплічників у власному чи в сусідньому партійному штабі, навіть не на базі нових політичних партій, (які в теперішніх умовах не можуть бути не подібними до існуючих), а у вигляді плану-програми виведення з кризи задекларованої та ще нездійсненої, нереалізованої неіснуючої самостійної і незалежної демократичної України – держави всього українського народу та всіх її громадян!
Потрібно створювати не передвиборчі пропагандистські програми, а справжній план праці-боротьби для всього народу та всієї держави на подолання універсальної кризи, за який би підняла руку – а пізніше який би виконувала! – не тільки вся «опозиція«, але й кожна нормальна людина, кожен чесний громадянин України!
Відомо: Окрім народження і смерті людини нема у світі нічого такого, яке б мусів\хотів здійснити «кожен«.Тому й не кожен буде брати активну участь в реалізації цього плану. Однак саме на ставленні до цього плану відокремилась би від нормальних громадян країни всі п‘яті, шості й сьомі колони ворогів України, маса недоброзичливців та збайдужілих громадян України, численні колони кар‘єристів, спекулянтів, злодіїв, мафіозі, все «варшавське сміття« і всяка «грязь Москви«, «батьки отечества чужого« і свої «ясновельможниї гетьмани«, – а тоді – з так очищеним та так розмежованим народом – можна б було почати будувати країну, в якій «врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі!«
На наше глибоке переконання іншого генерального штабу на користь народу та української держави в сучасній недемократичній та антинародній Україні створити неможна! Іншого шляху до перемоги незадоволеного народу нема!
Однак дотепер обговорення кризи в Україні все ще проходить «по партійній лінії« та під егідою (краще: огидою!) партійних босів.
І саме з-за такого підходу до рішення загальнодержавних та загальнонаціональних проблем всієї держави та всього українського народу не може дійти до згоди, до порозуміння та до зрушення з місця в катастрофічній ситуації України та її народу.
В нормальній ситуації частковим рішенням могли б стати кроки, які б зробили невигідним бути представником державної сили й влади; які б змусили представника влади бути слугою народу, а не паном над народом, відповідати за довірену тобі справу, а не багатіти за рахунок коштів, виділених для покриття потреб народу. Однак, допоки буде вигідним наперед заплатити кілька мільйонів за місце в сфері необмеженої влади (бо ті мільйони протягом короткого часу перебування на посаді «гаранта«, в парламенті, в уряді, в судочинстві, в органах державної безпеки, але й представником влади на місцях скоро сторицею оплатяться), до того часу всі будуть пертися у крісла чи до корита.
Проте в сучасній Україні такі кроки неможливі саме тому, що тут необмежена влада так попереростала все життя в країні, що виокремити та відрізнити мафіозі чи корупціонера в рядах меншості від представника тих же професій в рядах більшості практично неможливо!
Отже, «по партійній лінії« дорога до розв‘язання проблеми України справді не веде! Практика дотеперішньої «вертикалі влади« така корумпована, що продовжувати рішати справу на її основі чи за її зразком – неможливо!
Проте мільйони незадоволеного народу в Україні є!
Їх стан постійно гіршає!
Їхнє незадоволення постійно зростає!
Недовіра до всемогучих представників державної влади росте й зростає!
Отже, настала необхідність взятися не за чергову заміну переможців за переможених, а за принципове рішення критичного стану всієї держави та всього українського народу – за вироблення плану побудови нової України – справжньої держави українського народу!
Обережно, щоб і НАРОДНЕ ВІЧЕ не почали будувати «по партійній лінії!«І неможна зволікати, бо «ворог збереться з силою і так крутне народом, що не ворожі, а народові кістки будуть тріщати!«
Если бы депутаты так могли работать,как устраивать “вертепы”.Круглый год “вертеп”.
Шановний Юріє! Ви праві, коли кажете, що в суспільстві немає ДОВІРИ ані владі, ані опозиції. Чи не означає це, що виходу із ситуації немає? Я ні в якому випадку не хочу образити Вас, але – немає реальної упевненості в тому, що, наприклад, Ви не хочете стати черговим “спасителем”. Ви проти “партійного” керівництва (це розумна думка), але у який спосіб “актив” того ж Майдану здатен організувати свої дії? Ви може пропонуєте створити ІНШУ “ПАРТІЮ” – або об”єднання, то у чому ж сенс такої заміни? Чи не “озвучуєте Ви у такому випадку “мрію” влади про дискредитацію опонентів, щоб продовжувати “поліпшувати” наше життя без критики з боку ПОЛІТИЧНИХ партій, які беруть на себе роль ОРГАНІЗАТОРІВ народного супротиву? (Не ображайтесь!!!)