Нещодавні наукові дослідження надали цікаві відомості щодо того, як мозок людини обробляє сни. Дослідницький колектив під керівництвом Юкіясу Камітані з АТР Computational Neuroscience Laboratories в Кіото, Японія, провів експерименти з використанням функціональної нейроімеджингу та електроенцефалографії (ЕЕГ) для декодування візуального змісту сновидінь. Учасники були проскановані під час сну, і їх мозкові хвилі були записані.
Процедура включала прокидання суб’єктів, коли виявлялися певні патерни мозкових хвиль, що вказували на початок сну. Дослідники потім питали учасників про вміст сновидінь і просили їх продовжити спати. Цей процес повторювався декілька разів, і учасники часто звітували про візуальні сновидіння, надаючи значну кількість звітів для аналізу.
Дослідники виявили, що більшість сновидінь відображали повсякденні переживання, але деякі містили незвичайні елементи. Вони категоризували загальні елементи у цих сновидіннях та порівнювали патерни активності мозку, записані під час сну, із тими, що спостерігалися, коли учасники бачили зображення, що представляли ці категорії.
Значущим є те, що дослідники аналізували активність у мозкових областях, відповідних за візуальну обробку, і виявили, що вище розташовані області мозку, відповідні за сприймання візуальних об’єктів і їх визнання, точно передбачали вміст сновидінь учасників. Вони розробили модель, яка з великою точністю могла передбачити наявність певних елементів сновидінь, на основі активності мозку, спостереженої недовго до пробудження учасників.
Ці відкриття вказують на близький зв’язок між нейрональними процесами, які відповідають за сновидіння, і візуальним сприйманням, натякаючи на те, що схожі області мозку залучені до обох цих активностей. Також це вказує на те, що спогади про сновидіння можуть базуватися на короткостроковій пам’яті, оскільки декодування сновидінь було найточнішим невдовзі перед пробудженням.
Наразі дослідницький колектив розширює свої дослідження на стадію швидкого руху очей (REM), яка тісно пов’язана зі сновидіннями. Розуміння взаємозв’язку між вмістом сновидінь і активністю мозку під час цієї стадії може подальше розкрити функції і механізми сновидінь у мозку людини.