Україна може заробити до семи млрд на брухті зі знищеної російської техніки

З початку повномасштабної війни, Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки на близько 1 млн т брухту. Його перероблення може приносити українській економіці мільярди гривень на рік.

Нині на складах перебуває більш як 12 000 т металолому. Понад 541 т з них – брухт з вмістом дорогоцінних металів. Через війну обсяги брухту виросли у 17 разів.

Зауважується, що до кінця 2024 на обліку Міноборони може опинитися 200 000 т брухту.

Одначе, через специфічну процедуру реалізації упродовж минулих років відомство не передавало брухт на переробку, накопичуючи на своїх складах.

У 2021 році парламент збільшив експортне мито за брухт до 180 євро за тонну. Компанії, які експортують металолом до ЄС, мають отримати сертифікат EUR.1, що підтверджує українське походження сировини.

Однак, відтепер довести “українське походження” брухту зі знищеної російської техніки – майже неможливо, до того ж для Міноборони існує пряма заборона на його експорт.

Тож, зауважують фахівці, якщо уряд не дозволить продавати залишки військового брухту на експорт – можна спробувати налагодити переробку в Україні. Відповідно до підрахунків, це може дозволити заробити на реалізації військового брухту близько 7 млрд грн та створити 2000–2500 нових робочих місць.

Зауважимо, за даними Генштабу, станом на 30 листопада 2023 року, орієнтовні втрати російських окупантів у війні проти України становлять:

  • танків ‒ 5 551 (+13 за добу)
  • бойових броньованих машин ‒ 10 340 (+28 за добу)
  • артилерійських систем – 7 909 (+1 за добу)
  • РСЗВ – 910
  • засоби ППО ‒ 600
  • літаків – 323
  • гелікоптерів – 324
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5 954 (+10 за добу)
  • крилаті ракети ‒ 1 567
  • кораблі/катери ‒ 22
  • підводні човни – 1
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 10 361 (+13 за добу)
  • спеціальна техніка ‒ 1 124 (+3 за добу)
  • Українське оборонне відомство спільно з посольством США узгодили посилений контроль за кінцевим використанням наданого озброєння. Розширений моніторинг передбачає регулярні інвентаризації, спільні фізичні перевірки з партнерами та спецперевірки.
  • Міністерство оборони України співпрацює з ЄС щодо моніторингу обліку зброї та військового майна, отриманого від країн Євросоюзу.
  • Протягом жовтня-листопада 2023 року в Міністерстві оборони та Збройних силах України запроваджено ще чотири стандарти НАТО.