Всесвітня торгівля супроводжується безліччю правил і угод, які забезпечують її ефективність та прозорість. Однією з фундаментальних складових міжнародної логістики є умови поставки CFR, які часто використовуються у морському вантажному транспорті. Розглянемо, що вони собою являють, які обов’язки на себе беруть сторони, та надамо корисні поради для їх застосування.
Термін CFR (або C&F), що розшифровується як “cost and freight” (вартість і фрахт), є однією з базових формул у міжнародних торгових угодах, зокрема в морському вантажоперевезенні. Ця умова визначає, що продавець відповідає за організацію та оплату доставки товару до призначеного порту прибуття, що дозволяє покупцю зменшити свої логістичні зусилля. Дізнайтеся більше інформації про умови поставки CFR.
На відміну від CIF (Cost, Insurance, and Freight), умова CFR не вимагає від продавця забезпечення страхування вантажу на час транспортування. Це означає, що всі ризики, пов’язані з можливими втратами або пошкодженнями товару під час транспортування, переходять до покупця відразу після того, як товар перетне борт судна у порту відвантаження. Втім, покупець має можливість застрахувати вантаж за власною ініціативою, що може бути рекомендовано залежно від вартості та характеру товару.
Однією з ключових переваг CFR є зменшення адміністративного та фінансового навантаження на покупця, оскільки велика частина логістичних та транспортних витрат лягає на плечі продавця. Це робить CFR привабливим варіантом для покупців, які воліють мінімізувати свої зобов’язання та ризики під час імпорту товарів.
Обов’язки покупця за контрактами CIF і CFR
На умовах CFR (C&F) відповідальність покупця включає наступне:
- прийняття навантажувальних документів;
- оплата товару;
- виконання інших контрактних зобов’язань, таких як відкриття акредитива.
CIFFO та C&FFO зобов’язують продавця покрити всі витрати, пов’язані з транспортуванням до порту призначення. Однак, обробка товару в порту вивантаження лежить на покупці. Важливо зазначити, що при цих умовах покупець має брати на себе витрати за отримання імпортних ліцензій і проходження митного оформлення. Продавець, в свою чергу, забезпечує допомогу в одержанні необхідних документів на прохання покупця.
Перехід ризиків і права власності
Перехід ризиків відбувається в момент, коли товар перетинає портовий борт судна в порту відвантаження. До цього моменту всі ризики носить продавець. Після цього покупець бере на себе відповідальність за товар, включаючи його транспортування до кінцевого пункту призначення.
CFR є популярною формою торгівлі в міжнародній практиці, оскільки вона зменшує відповідальність і зусилля покупця у процесі транспортування товарів. Однак, кожна сторона повинна чітко розуміти свої права та обов’язки за контрактом, а також потенційні ризики, щоб забезпечити безпеку та ефективність торгових операцій.