На автодороги України 25 січня виїхали “фантомні” патрулі. Це автомобілі поліції Skoda Kodiaq без розпізнавальних знаків, які фіксують порушення правил дорожнього руху прямо в потоці. Ідея використання “фантомів” у тому, щоб ідентифікувати порушників раптово та потайки. Таким чином, над водіями постійно висітиме загроза штрафу, що теоретично змусить їх менше порушувати і згодом зробить автодороги України безпечнішими. Однак одразу ж після появи “фантомів” у водіїв постало питання: а чи законно їх застосовувати і ловити порушників тишком-нишком. Відповідь шукав “Апостроф”.
Слабка конспірація
На даний момент “фантомні” патрулі – це 4 автомобілі Skoda Kodiaq без поліцейського маркування. Правда, не так глибоко “фантоми” і законспіровані, адже ще напередодні запуску патрулів у мережу “злили” держномери авто: КА 0225 СВ, КА 2851 СЕ, КА 2896 СЕ, КА 2096 СЕ.
Протягом року буде закуплено ще 30 авто, які працюватимуть “фантомами”. Але надалі у Нацполіції обіцяють відкрито не називати марки та моделі, оскільки ламається вся концепція використання таких комплексів.
На борту у “фантомних” автомобілів встановлені системи контролю швидкості рухомих транспортних засобів. Таким чином, “фантом” може “зчитувати” швидкість інших авто в потоці прямо під час руху. При цьому, законспіровані комплекси мають можливість фіксувати до 50 цілей, що рухаються одночасно!
Завдяки такій “плодовитості” за першу ж добу роботи “фантоми” зафіксували 990 порушень правил дорожнього руху, по кожному з яких автоматично складено адмінпротокол та направлено власнику авто-порушника або належному користувачеві, як цього вимагає закон. За чотири дні “фантоми” зафіксували понад 4 тисячі порушень правил дорожнього руху.
По суті, “фантоми” – це ті ж камери автоматичної фіксації порушень ПДР, але на колесах. Тим не менш, законність використання такого методу виявлення порушників викликає багато запитань.
Закріплювати чи монтувати
По-перше, згідно зі статтею 40 закону України “Про Національну поліцію”, у рамках забезпечення публічної безпеки та порядку копи мають право використовувати техніку, яка працює в автоматичному режимі для виявлення або фіксації правопорушень.
Відповідно до закону, використовувати таку техніку можна двома способами:
– закріплювати на формі та службових транспортних засобах (зокрема без розпізнавальних знаків);
– монтувати та розміщувати на зовнішньому периметрі доріг та будівель.
Але ось нюанс: закон зобов’язує попереджати водіїв про змонтовану та розміщену техніку. І у випадку зі стаціонарними камерами автоматичної фіксації попереджувальні знаки на автошляхах справді є. Це знак 5.70.
Знак 5.70
Теоретично, про автоматичну фіксацію з коліс також необхідно інформувати водіїв. Але техніка на колесах є закріпленою, а не змонтованою, і тут уже закон не уточнює, потрібно про неї попереджати чи ні.
І з’ясовувати ці юридичні тонкощі будуть уже суди. Якщо судова практика покаже, що про закріплену техніку потрібно попереджати так само, як і про техніку змонтовану, то всі адмінпротоколи копів розваляться. Але якщо люди в мантіях не знайдуть проблем, то штрафи, ймовірно, доведеться платити.
Старі проблеми
Щоправда, ключове слово тут саме “ймовірно”. Адже стара проблема самого принципу автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху нікуди не поділася.
Нагадаємо, стаття 14-2 Кодексу України про адміністративні порушення встановлює, що відповідальність за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе фізособа або керівник юрособи, за якою зареєстровано транспортний засіб, або “належний користувач транспортного засобу”, зареєстрований у Єдиному реєстрі транспортних засобів.
Таким чином, якщо, наприклад, цілком законно передати своє авто у користування третій особі, а ця третя особа порушить правила дорожнього руху і це зафіксують камери, то доведеться відповідати власнику транспортного засобу, а не водієві, який був за кермом і порушив правила. Але така юридична конструкція входить у прямий конфлікт із 61 статтею Конституції, де сказано, що “юридична відповідальність особи має індивідуальний характер”.
У вересні минулого року Конституційний суд взявся за розгляд цієї давньої проблеми, але рішення досі ще не ухвалив. Якщо судді визнають, що стаття 14-2 КУпАП все ж таки суперечить Конституції, то “фантомні” патрулі опиняться поза законом.
Крім того, водіїв у соцмережах схвилювала коректність виміру швидкості авто на швидкості. Але в патрульній поліції запевняють, що системи автоматичної відеофіксації на борту фантомів пройшли всю необхідну стандартизацію.
“Сучасні засоби автоматичної відеофіксації дозволяють фіксувати швидкість без істотних похибок. Тим паче, що у нас є так звана лояльна швидкість +20 кілометрів на годину. Можна було б сперечатися, якщо дозволено їхати 120 кілометрів, водій їхав 119, а поліція показує 122”, – каже “Апострофу” автоексперт Рауль Чілачава.
Безпека чи гроші
Втім чи важливі юридичні нюанси, якщо на кону – життя та здоров’я українців.
“Завдання “фантомів” – це не збирати гроші у скарбницю, а робити дороги України безпечними”, – заявляв радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.
Проте на думку експертів, далеко не факт, що “фантоми” покращать ситуацію з безпекою на дорогах країни.
“Вся робота, пов’язана з безпекою дорожнього руху, спрямована не на зниження смертності та травматизму, а на збільшення надходжень до бюджету”, – сказав “Апострофу” президент Асоціації безпеки дорожнього руху Михайло Берлін.
З одного боку, цілодобовий шанс отримати штраф, теоретично, повинен мотивувати водіїв не порушувати ПДР. Але, з іншого боку, скритність “фантомів” може зіграти злий жарт.
“Якщо є попереджувальний знак про камери, і ти скидаєш швидкість, то таким чином запобігаєш аварії. А якщо тебе оштрафував у русі “фантом”, а людина, як і раніше, продовжує порушувати і їде зі швидкістю 200 кілометрів на годину, то це вже інша історія”, – додає Чілачава.
Виходить, що “фантоми” дисциплінують насамперед тих водіїв, які вже були “впіймані” цими автомобілями. Але на даний момент швидкість автомобільного потоку в Києві не знизилась. Головними транспортними артеріями міста машини їдуть далеко за 50 км/год.