Дональд Трамп, війна за Гартленд, Третій Гетьманат

Головний сенс нинішнього протистояння США і Росії – це війна за Гартленд, «серцевинну землю», «країну-зародок», «країну-яйце», «Оу-країну». Хто контролює Гартленд, той керує світом.

Цивілізація Міжмор’я – постіндустріальний проект

15 січня 2017 р. опубліковано широке інтерв’ю Дональда Трампа британській газеті «The Times of London» і німецькій «Bild». У ньому обраний президент США окреслив своє бачення стосунків з ЄС, НАТО, Великою Британією, Росією та іншими державами.

Специфіка Трампа в тому, що він відкинув політкоректність і почав називати деякі речі своїми іменами. Понад те, на думку аналітиків, удар по політкоректності і лицемірству пануючого істеблішменту виявився найголовнішим чинником трампівської перемоги.

Інша справа, що непідготовлена людина може сприйняти прямоту Трампа як щось вельми екзотичне і епатажне. Проте після ознайомлення з контекстом починаєш розуміти, що він добре поінформований про реальний стан справ, а тому його бачення доволі цілісне і логічне.

Почнімо з того, що у згаданому інтерв’ю Дональд Трамп рішуче підтримав вихід Великої Британії з Євросоюзу і заявив про негайне укладання дуже вигідної двосторонньої американо-британської торгової угоди. Водночас він вельми скептично висловився щодо НАТО в його теперішньому стані. У багатьох в Європі, зокрема в Україні, це викликало тривогу, особливо на тлі озвучених ним намірів домовлятися з Москвою. Що це – примхи ексцентричного мільярдера чи глибоке розуміння реальності?

Згадаймо історію. Внаслідок Другої світової війни Європа була розділена «між Америкою і Азією», тобто між США і СРСР. Вчорашні союзники з антигітлерівської коаліції негайно стали запеклими ворогами. Для протистояння Москві і контролювання Західної Європи американці в 1949 р. створили Організацію Північноатлантичного договору – НАТО. Зі свого боку, для протистояння Заходу і контролювання своєї частини завойованої Європи у 1955 р. Москва заснувала Організацію Варшавського договору. Настала епоха двополярного світу.

На початку 90-х, після розвалу СРСР і ослаблення обох полюсів сили, Європа – як Східна, так і Західна – почала шукати шляхи звільнення. При цьому підконтрольна Москві Східна Європа звернулася до свого природного геополітичного союзника в особі США. Натомість Західна Європа, звільняючись від американського контролю, об’єдналася в Євросоюз і почала шукати підтримки у Росії.

У цьому вся суть Євросоюзу. По-перше, він прагне звільнитися від американського домінування. По-друге, йому надзвичайно вигідні економічні стосунки з Росією. По-третє, він корумпований Москвою і нашпигований її агентурою. По-четверте, він забюрократизований і неповороткий.

США це чудово розуміють, тому не мають наміру підтримувати кризовий Євросоюз. І Трамп тут нічого нового не придумав: він лише озвучив те, про що його попередники воліли мовчати. Те ж саме з Брекзітом: Велика Британія вирішила завчасно покинути потопаючий корабель ЄС і зосередитися на перспективніших європейських проектах.

НАТО залишається для підтримання порядку, хоча американці  розуміють його неповороткість і неефективність у гібридній війні проти Росії. Схоже, що США не мають наміру його реформувати, просто вимагають від учасників альянсу збільшити свої частки в його фінансуванні хоча б до 2% від ВВП. Це дозволить вивільнити американські ресурси для ефективнішого застосування. В якому напрямку?

Головний сенс нинішнього протистояння США і Росії – це війна за Гартленд, «серцевинну землю», «країну-зародок», «країну-яйце», «Оу-країну». Хто контролює Гартленд, той керує світом. Оволодіння Україною дозволить Москві відновити імперію і поширити її вплив на всю Європу. Натомість збереження вільної і сильної України дозволить сформувати Співдружність Міжмор’я, або ж Балтійсько-Чорноморський союз. Міжмор’я відсіче Росію від Західної Європи і заблокує утворення руйнівного для США і Великобританії континентального блоку ЄС–РФ–Китай.

Отже, неоголошена війна за Україну. Москва її веде звичними для себе методами поширення хаосу: корупції, диверсій, саботажу, нацьковування, сепаратизму, брехні, страху, ненависті, розтління, соціальної деструкції. Причому не лише в Україні, а й в усій Європі.

Проти хаосу не можна боротися іншим хаосом, адже результатом буде ще більший хаос. Єдиний спосіб боротьби з хаосом – поширення ладу. Саме цим і займаються США в Україні. Це виражається у системних заходах, спрямованих на зменшення корупції (система «ProZorro» та е-декларування), санацію фінансової системи (націоналізація і аудит «Приватбанку»), зменшення «феодальної роздробленості» (ослаблення олігархів), консолідацію влади в руках українського президента – «гетьмана». В обмін за наведення ладу в Україні і перетворення її на правову мілітаризовану державу – союзника США, «гетьман» отримує гарантії особистої безпеки і право стати найбагатшою людиною в Україні. Для контролю «знизу» здійснюються заходи з підтримки громадянського суспільства, заохочуються журналістські розслідування та інтелектуальні центри.

Дехто б’є на сполох через те, що Дональд Трамп нічого не говорить про війну з Росією і американський інтерес в Україні. Тому й не говорить. Мистецтво війни» Сунь-цзи: «Війна – це шлях обману. Тому, якщо ти і можеш що-небудь, показуй супротивнику, ніби не можеш, якщо ти і користуєшся чим-небудь, показуй йому, ніби ти цим не користуєшся; хоча б ти і був близько, показуй, ​​ніби ти далеко; хоча б і був далеко, показуй, ​​ніби ти близько… прийнявши смиренний вигляд, виклич в ньому сумнів; нападай на нього, коли він не готовий; виступай, коли він не очікує» (гл. I, п. 7). Класика, перевірена століттями.

Трамп усе це розуміє, адже має за плечима не лише великий життєвий досвід, а й Нью-Йоркську військову академію. Це розуміє і американська політична еліта, яку, попри гарячі внутрішні дискусії, об’єднує «антимосковський консенсус». Так що за нового президента американська політика підтримки України не зміниться, хіба що стане цілеспрямованішою, енергійнішою, інтелектуальнішою, витонченішою.

Фактично, США формують в Україні передумови для заснування українцями Третього гетьманату – після Першого гетьманату Богдана Хмельницького і Другого гетьманату Павла Скоропадського. Ще досі в це не вірите? То почитайте найулюбленішу книгу Петра Порошенка, яка його вразила у 2016 році. Це «Спогади» Павла Скоропадського (Київ – Філадельфія, 1995), про що Президент повідомив на своїй сторінці в medium.com. Послання для тих, хто розуміє «знаки»? Чи дещо більше, а саме – офіційний старт просування ідеї постіндустріального гетьманату?

Там, де йде війна, треба реагувати не на слова, а на дії. Це як у дипломатів, яким «язик дано для того, щоб приховувати свої думки». Трамп заслужено вважає себе майстром переговорів і тонким психологом. На словах він довіряє Путіну і шукає з ним якихось вигідних оборудок. На практиці він сформував навколо себе команду «яструбів», які вважають Москву головним ворогом США і прямою загрозою для їх існування.

Розуміння прихованих рушійних механізмів дуже важливе для українського громадянського суспільства. Нарешті ми отримали чудову нагоду для творення повноцінної, передової української держави. Гібридна війна з Росією лише прискорює давно назрілі перетворення. Тому головним трендом 2017 року є самоорганізація українського середнього класу – «народу волонтерів і добровольців». Не проклинати старе, а осмислювати нове. Не витрачати час на безплідну боротьбу з умираючою совковою системою, а творити нову, постіндустріальну Україну.

Джерело: ar25.org