Обласний центр має розростися за рахунок вулиці Тарногродсього, Липовецької, мікрорайону Сабаров і Електромережі. Все, що знаходиться по цей бік об’їзної дороги, має стати Вінницею. В мерії кажуть – це необхідно для розвитку міста в промисловому плані
Уже в червні має запрацювати друга кондитерська фабрика компанії «ROSHEN». Тільки це одне підприємство має забезпечити роботою 900 вінничан.
Проте, де-факто вінницьке підприємство насправді буде прописане в Стрижавці. Через внесення змін до меж обласного центру в 2003 році, де-юре, частина вулиці Тарногродського і Липовецької опинилися за межами міста.
За словами заступника міського голови з економічних питань Валерія Коровія, якщо не виправити ситуацію з межами міста зараз – у майбутньому Вінниця буде просто позбавлена можливості для розвитку. Відтак в мерії зараз готуються внести зміни в генеральний план з тим, аби розширити границі обласного центру. Спочатку це рішення має затвердити сесія міської ради, обласна рада і останню крапку має поставити парламент.
Скільки часу може зайняти процедура?
– Є чітко прописана процедура, якої потрібно дотримуватися. Зараз підходить до закінчення процес уточнення генерального плану забудови міста Вінниці. На вересень ми плануємо винести уточнений генплан на розгляд сесії міськради. Ці напрацювання ляжуть в основу подальшого звернення міської ради до Верховної Ради щодо розширення меж міста. Як показує практика, вирішення цього питання на рівні парламенту – це довготривала процедура, яка може зайняти 1,5-2 роки.
Які території мають увійти до міста?
– Через призму генплану приєднуємо до міста фактично ті території, які з незрозумілих причин не увійшли до нього. Наприклад, це території в районі вулиці Тарногродсього і Липовецької. Сьогодні, вони відносяться до окремих територіальних громад Вінницького району.
Така ж проблематика по Сабарову, району Електромережі, Вишеньці та Луці-Мелешківській. За великим рахунком, мова йде про усі території в рамках існуючої об’їзної дороги.
Чому взялися за це питання тепер?
– Зараз ми працюємо над формуванням промислових зон. За нашими підрахунками таких буде більше 20, з урахуванням уже існуючих. Справа в тому, що відповідно до нового містобудівного законодавства, інвестор, який хоче побудувати/створити нове підприємство – може це зробити лише в межах, передбачених промзон, а не в тому місці, в якому забажає.
У контексті роботи з промисловими зонами, ми відчули, що місто дуже зажате і не має можливостей для розвитку. Тому ми не бачимо інших шляхів вирішення проблеми – ніж розширення меж.
Весь парадокс ситуації в тому, що, наприклад, вулиця Тарногродського знаходиться на балансі міськради, уся інфраструктура – міська, жителі – теж, а землі – можуть роздаватися розпорядженнями голови районної адміністрації. Можете зрозуміти, наскільки це була прозора процедура…
У цьому мікрорайоні будується кондитерська фабрика, поруч молочний завод. Цю зону ми вважаємо найбільш перспективної на найближчі п’ять–десять років. Є дуже багато інших зацікавлених в сусідніх територіях компаній, а вільних земельних ділянок уже немає. Більше того, ми навіть не можемо знайти їх власників, щоб домовитися з ними про продаж землі.
Якби ці території були в межах Вінниці – ми б зараз їм виставили плату за землю 12% від нормативної грошової оцінки землі. І ці б кошти ішли в міський бюджет. Крім того власники цих земель були б зацікавлені щось робити з нею. Адже у місті діє підхід, за яким, якщо земля використовується для промисловості – плата за неї складає 3% від нормативно-грошової оцінки і 12% – якщо це земля комерційного призначення.
Якщо подивитись в історію – всі ці земельні ділянки, крім кондфабрики, фактично роздавалися безкоштовно. Замість того, щоб кошти від їх продажу надходили в місцеві бюджети.
Уже підрахували економічну вигоду?
– Ні. Це дуже копітка робота. Тут багато різних факторів. Потрібно розуміти, що лише включення цих земель в межі міста піднімає її нормативно-грошову оцінку. Кошти від сплати за землю підуть у другий кошик бюджету, за рахунок якого фінансується позашкільна освіта, міські свята, прибирання вулиць, тощо.
З іншого боку – відкриття нових промислових підприємств – це завжди створення робочих місць. Наприклад, в цьому році тільки на другій фабриці «Рошен» буде створено 900 робочих місць. Ще 300 – планується створити в компанії «Бастіон», стільки ж на Авіаційному заводі, більше 100 – на 45-заводі і близько півсотні робочих місць, ми сподіваємось, що будуть створені в компанії Сперко-Україна.
Крім того, створення одного робочого місця в промисловості дасть можливість для створенні трьох робочих місць в обслуговуючій сфері.
«ROSHEN» відкривається уже за кілька місяців – туди ходитиме якийсь транспорт?
– Так. На першому етапі – це будуть автобуси та маршрутки, які працюватимуть цілодобово, адже фабрика працює і в нічну зміну. На другому – ми, на прохання компанії «Укрпромінвест» та за дорученням міського голови, розглядаємо можливість подовження в той район тролейбусної чи трамваї лінії. Скоріш за все – це буде тролейбус. Це дешевше. Для тролейбусної лінії – потрібно близько шести мільйонів гривень. Якщо ці кошти будуть знайдені – вирішити це питання можна за два-три місяці.
А які із згаданих територій призначенні для житлової забудови?
– Це територія кінцевої Вишеньки, яка зараз відноситься до Якушенської сільради, Тарногродського – для соціального житла і ділянка в мікрорайоні Східний. Остання – в межах міста.
По материалам 20minut.ua