Україна офіційно відкриває контрольований експорт власного озброєння та оборонних технологій для країн-партнерів. Кабінет Міністрів 1 липня затвердив перший прозорий механізм таких поставок — він діятиме на період воєнного стану у форматі спеціальної ініціативи Drone Deal. Головний принцип: продаж зброї за кордон дозволятимуть лише тоді, коли повністю забезпечені потреби українських Сил оборони, а частина коштів від кожного контракту йтиме на розвиток вітчизняного ОПК. Про запуск механізму повідомили прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та міністр оборони Михайло Федоров. Розповідаємо, що саме зможуть купувати союзники, скільки отримає бюджет і навіщо це Україні.
Як працюватиме механізм
Це перша єдина й прозора процедура такого рівня. Країни-партнери, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості у форматі Drone Deal, отримають можливість закуповувати українське озброєння й технології безпосередньо у виробників. Заявки на експорт розглядатимуть у чіткий термін — до 30 днів, а сам порядок поширюється на озброєння й технології вартістю від 15 млн грн (для комплектуючих обмежень за сумою немає).
Перелік держав-партнерів формуватиме Міністерство закордонних справ, а список критично важливих товарів, які заборонено передавати, — Міністерство оборони спільно з іншими уповноваженими органами. Окрему увагу приділили захисту інтелектуальної власності: унікальні технологічні розробки за жодних умов не передаватимуться іноземним суб’єктам.
Пріоритет — завжди армія
🎯 Ключова умова
Експорт можливий лише за умови, що виробник здатний одночасно виконувати і державні замовлення для ЗСУ, і зовнішні контракти. У дозволі можуть відмовити, якщо держава планує закупівлю відповідної продукції для власних оборонних потреб або якщо товар входить до переліку критичних. Тобто на експорт піде насамперед той надлишок, який виробляється понад державне замовлення.
Скільки отримає бюджет і ОПК
Кожен контракт має працювати на посилення української оборонки. 20% коштів від експорту готових виробів і технологій та 30% від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спеціального фонду держбюджету на розвиток українського ОПК. Крім того, якщо партнери реекспортуватимуть до третіх країн продукцію, вироблену за українськими ліцензіями чи технологіями, ще 20% її вартості теж надходитиме до українського бюджету.
«Кожен експортний контракт має працювати на головну мету — сильне оборонне виробництво в Україні й більше власної зброї для нашого війська»
— Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України
Навіщо це Україні
Причина — у величезному розриві між потужностями й фінансуванням. За прогнозом РНБО, у 2026 році українська оборонна індустрія здатна виготовити продукції орієнтовно на 55 млрд доларів, але внутрішніх ресурсів держави недостатньо, щоб профінансувати весь цей обсяг. Закритий ринок не давав повністю завантажити потужності, тоді як легальний експорт дозволяє залучити інвестиції, розширити виробництво й тримати робочі місця.
Що дає експорт
Гроші на закупівлю дефіцитної зброї для ЗСУ
Повне завантаження потужностей і нові інвестиції
Спільні підприємства й заводи в Європі (дрони — вже з кількома країнами)
Місце України на світовому ринку озброєнь
Показово, що близько 60% зброї, яку використовують українські військові, — уже вітчизняного виробництва, а український defense tech довів свою ефективність на полі бою. Саме тому попит партнерів на українські технології, зокрема дрони, дуже високий.
Чесний нюанс: не все й не одразу
✅ Що важливо розуміти
Це не «розпродаж» усього арсеналу: критичні для оборони технології залишаються під захистом держави й не підлягають експорту, а найдефіцитніші зразки в першу чергу отримує армія. Механізм лише запускається — реальні обсяги, конкретні країни й номенклатура залежатимуть від міжурядових угод, які ще укладатимуться. Водночас експерти й раніше застерігали: важливо не допустити витоку чутливих технологій у треті руки, тож ефективність контролю покаже практика.