У Пекіні демонструють небажання ризикувати економічними відносинами із Заходом. Це стосується не тільки того, що китайські банки значно ускладнили процедуру оплати товарів, що купуються на російських маркетплейсах, внаслідок чого найбільші російські онлайн-магазини спорожніли. Згідно з недавніми повідомленнями світових спеціалізованих ресурсів, Китай скасував постачання в Росію модулів зрідженого природного газу (ЗПГ) для проекту «Арктик СПГ-2» лише за кілька днів до прибуття обладнання до Мурманської області. Про те, чому Китай готовий позбавити Кремль технологій, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Корабель повернув
Як відомо, у червні російські проекти “Арктик СПГ-1”, “Арктик СПГ-2” та “Мурманськ СПГ” потрапили під нові санкції США. Показово, що до них увійшли компанії з Китаю, яких упіймали на фінансових зв’язках із Росією. Це дало результат: на початку липня цього року китайський виробник установок зі зрідження газу Wison New Energies офіційно оголосив, що припиняє роботу з Росією.
Як зазначається, судно, яке доставляло китайське обладнання Wison до Мурманської області, знаходилося вже в дорозі і подолало більшу частину маршруту, включаючи Південно-Китайське море, Індійський океан та більшу частину Атлантичного океану. Ситуація для російської компанії НОВАТЕК, яка є виконавцем зазначених вище проектів ЗПГ, стає критичною, адже для транспортування зрідженого газу потрібні спеціалізовані кораблі, які фактично неможливо купити чи збудувати через санкції. Саме з цієї причини російський проект «Арктик СПГ-2» не може розпочати постачання газу і був змушений свого часу зупинити видобуток. Китай був останнім шансом для росіян врятувати цей проект.
Потужний санкційний удар по Кремлю
Можна констатувати, що Китай поступово вводить у дію рішення про часткові обмеження на економічну взаємодію з підсанкційною Російською Федерацією. Ще на початку травня цього року про це заявляв радник міністерства закордонних справ КНР Ван Венбінь, який офіційно оголосив, що експорт продукції, що стосується критично важливої для військово-промислового комплексу РФ, буде припинено.
Крім того, стало відомо, що в 2024 році китайські виробники вперше з кінця 2022 скоротили прямі поставки в РФ машин, механізмів та електричного обладнання. Зокрема, у березні експорт таких товарів скоротився на 15 відсотків і становив 2,9 мільярда доларів США у грошовому еквіваленті, що випливає із даних, опублікованих Головним митним управлінням КНР. Також зниження експорту відзначається навесні 2024 року на 14,2%, порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Результат попереджень із боку США
Тенденція, яка демонструє зміни у діях Пекіна, намітилася після квітневого візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китайської Народної Республіки. Там було заявлено, що Сполучені Штати можуть запровадити санкції проти Китаю, якщо той продовжуватиме постачати товари подвійного призначення до Росії, зміцнюючи тим самим її оборонно-промисловий комплекс. Зокрема, Блінкен висловив «серйозне занепокоєння з приводу постачання КНР компонентів, які підживлюють агресію Росії проти України», додавши: «Ми повністю готові вживати заходів, якщо з китайського боку не буде дій».
Отже, для Китаю у сфері обмежень на торгові операції з Росією існують і поки що дуже успішно діють так звані червоні лінії, тобто обмеження, які відкрито не наважується порушити жодна серйозна китайська компанія, адже мало хто з них має оборот виключно з Росією. А втрачати значно більші ринки Європи, США та інших країн, зокрема Азії, для них абсолютно невигідно.
Яскравим прикладом стала описана вище ситуація з обладнанням для російських ЗПГ-проектів. Щось схоже відбувається у багатьох інших галузях економіки, зокрема у сфері банківських платежів. Загалом усе це цілком логічно вкладається у концепцію Китаю як великої торгової держави, яка розуміє, де насправді є найбільш перспективні ринки. Наприклад, одним із найбільших торгових партнерів Китаю був і залишається Тайвань, який у риториці китайського керівництва є найбільшим ворогом КНР. Тому позиція Пекіна цілком проста: Росією та деякими важливими для Кремля проектами можна знехтувати заради того, щоб далі спокійно працювати із Заходом.