Але спочатку трохи історії.
Антонов є одним з небагатьох прибуткових підприємств в структурі Укроборонпром і залишається ласим шматком для різного роду «махінаторів». Протягом останніх 5 років на підприємстві було змінено 5 керівників. Останнього з них, Олександра Лося, було звільнено через 4 місяці після призначення без пояснення будь-яких причин.
Натомість, виконувачем обов’язків керівника призначили Сергія Бичкова, ветерана авіабудування, який в цьому році відзначив 75-річний ювілей.
Саме з його благословення сьогодні до Лейпцига на борту літака АН-74Т, реєстраційний номер UR-74010, прибула делегація у складі Романа Марченка (беззмінний адвокат ДП «Антонов», який 22 роки «обслуговує» підприємство), Олександра Коцюби (колишній керівник ДП «Антонов» протягом 2016-2017, а з 2020 радник керівника), Ігор Дехтяренко (директор юридичного департаменту ДП «Антонов»), Ярослав Шевченко (фінансовий директор ДП «Антонов») та Михайло Харченко (директор авіаційно-транспортного підприємства ДП «Антонов»).
Головна мета поїздки – взяти під оперативний контроль німецьку компанію Antonov Logistic Salis GmbH, яка забезпечує виконання ДП «Антонов» програми НАТО SALIS з перевезення великогабаритних вантажів для військових країн-членів НАТО. Оборот компанії складає понад 40 мільйонів євро на рік, а тому взяти під контроль грошові потоки такого масштабу до Лейпцига поїхали без перебільшення «кращі люди».
Роман Марченко, партнер Юридичної фірми «Ілляшев і Партнери», який, будучи депутатом Київради встиг стати фігурантом багатьох скандалів і журналістських розслідувань, останній з яких став причиною розпуску фракції «Самопоміч» у Київраді.
Олександр Коцюба, колишній працівник СБУ, звільнений при нез’ясованих обставинах, керівник ДП «Антонов», який протримався на посаді 1 рік і запам’ятався пустопорожніми обіцянками та розгулом корупції на підприємстві, але який не зміг знайти собі іншу роботу за межами підприємства і готовий «працювати» хоч радником, хоч двірником, тільки щоб на ДП «Антонов».
Ігор Дехтяренко, штатний юрист ДП «Антонов» і позаштатний юрист «Ілляшев та Партнери», який передає всю юридичну роботу зовнішнім юристам та прикриває їхні провали перед керівництвом.
Ярослав Шевченко, фінансовий директор, без якого на підприємстві не проходить жоден платіж і який, як то кажуть, не тільки «в темі», але і «в долі».
Михайло Харченко, ще один ветеран авіації, який у свої 72 продовжує керувати АТП, при якому база в Гостомелі перетворилась на фактичні руїни, але який залишається незмінним і незамінним керівником.
Але щось пішло не так.
У Німеччині діє суворий карантин і в’їзд у країну для іноземців заборонений. Винятки становлять ті, хто має дозвіл на проживання в Німеччині, працює або навчається там.
Але хто буде зважати на карантин, якщо «на кону» 40 мільйонів євро на рік?
Тому наші «джентельмени удачі» вирішили швидко стати бортінженерами. Всього на 1 день. Для цього Харченко М.Г., на виконання незаконного наказу в.о. генерального директора ДП «Антонов» Бичкова С.А. підробив та видав всім фігурантам фальшиві міжнародні посвідчення членів екіпажу, які дозволяють безперешкодно в’їхати та виїхати з будь-якої країни навіть під час карантину.
Втім, на виході з аеропорту вся група була затримана німецькими прикордонниками. Підроблені посвідчення були вилучені, на всіх фігурантів складені протоколи про незаконний перетин кордону, вирішується питання про їх екстрадицію до України.
Більшої ганьби для України і для ДП «Антонов» годі й придумати. Коли майже у повному складі керівництво стратегічного державного підприємства затримується в аеропорту європейської країни за звинуваченням у використанні фальшивих документів, які дають право в’їзду під час дії карантину. Як після цього ми виглядатимемо в очах німецьких партнерів? Чи не поставлять такі «виходки» тимчасових керівників ДП «Антонов» під загрозу співпрацю з НАТО за програмою SALIS, яка приносить ДП «Антонов» 40 мільйонів євро на рік і за рахунок якої підприємство по суті продовжує існувати?
Очевидно, що до моменту призначення на ДП «Антонов» нового адекватного керівництва сподіватись на хороші новини не доводиться.
Джерело: vininform.com.ua