Кремль посилив тиск на білоруського диктатора Олександра Лукашенка, намагаючись втягнути Білорусь у війну й відкрити проти України «другий фронт». Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на чинних і колишніх посадовців у Росії та Європі. За даними видання, від початку 2026 року Москва веде кампанію тиску на Мінськ — на тлі уповільнення наступу на Донбасі Путіну потрібні нові осередки напруги. Головний важіль впливу — фінансовий: режим Лукашенка критично залежить від російських субсидій. Розповідаємо, що відомо про плани Кремля.
Чого хоче Кремль
За даними WSJ, найближчий союзник Росії постав як потенційний новий фронт у протистоянні Кремля із Заходом. Москва прагне використати територію Білорусі як плацдарм для розширення війни проти України або для проведення неконвенційних операцій проти країн НАТО. Зокрема, у РФ розглядають можливість регулярного запуску дронів по українських цілях із білоруської території — як це вже було у 2022 році.
Видання зазначає, що сам цей крок сигналізує: Москва може зважувати ризиковану ескалацію війни на тлі труднощів своєї армії на сході України й послаблення внутрішньої підтримки Путіна. За словами посадовців, Білорусь, де РФ розміщує тактичну ядерну зброю, може стати ключовим гравцем у цьому плані.
Навіщо це Путіну: розпорошити сили ЗСУ
🎯 Логіка Кремля
Відкриття загрози з півночі переслідує кілька цілей: розширити лінію фронту в бік західних областей України, відволікти й розпорошити резерви ЗСУ від критичних ділянок на сході (Донбас), а також перевірити реакцію НАТО та підірвати підтримку України. Білорусь можуть використати і для провокацій проти сусідніх країн Альянсу — торік російські дрони вже залітали в повітряний простір Польщі, і тепер такі операції можуть стати системними.
Головний важіль — гроші
Ключовий інструмент тиску Москви — фінансовий. Колишні співробітники розвідки підтверджують: режим Лукашенка критично залежить від російських субсидій, і Кремль використовує цей «фінансовий зашморг». Більшість переговорів із білоруським керівництвом веде посол Росії в Мінську Борис Гризлов, який має прямий контакт із Лукашенком. Головний аргумент Москви — загроза повного припинення фінансової допомоги в разі відмови.
Цікаво, що попри це Білорусь нещодавно продавала Росії бензин та інші нафтопродукти — на тлі дефіциту палива, який виник у РФ після українських ударів по нафтопереробці. Москва також дедалі частіше використовує дронові наземні станції на території Білорусі. За даними WSJ, наразі в країні розміщено близько 2000 російських військовослужбовців.
Що каже сам Лукашенко
Лукашенко опинився між двох вогнів: втягування у війну загрожує крахом його режиму, адже більшість білорусів не хочуть воювати, а ЗСУ мають значно більший бойовий досвід
— з аналізу The Wall Street Journal
Сам Лукашенко вкотре запевняє, що Білорусь не братиме прямої участі у війні й не відправлятиме армію проти України, а офіційна позиція Мінська — «прагнення до миру». Президент України Володимир Зеленський тим часом дав Лукашенку тиждень на демонтаж ретрансляторів, які РФ використовує для керування дронами-«шахедами»: «В іншому випадку ми самі їх приберемо». Київ також вимагає припинити постачання пального на підтримку Росії.
Чесний нюанс: ударних угруповань поки немає
✅ Що кажуть прикордонники
Важливо розуміти: попри тиск Кремля, Державна прикордонна служба України наразі не фіксує ознак формування у Білорусі ударних угруповань. Тобто йдеться про політичний тиск і потенційні плани, а не про безпосередню підготовку до вторгнення. Втім, із метою захисту від можливих провокацій Україна посилює оборону кордону в північних областях. Аналітики також зауважують, що ймовірно частина «страшилок» про ядерну зброю та армію Білорусі — це елемент інформаційно-психологічного тиску.