Російська воєнщина стала автором страшного військового злочину, зруйнувавши в ході цілеспрямованого ракетного удару найбільшу в Україні дитячу лікарню «Охматдит».
Трагедія, що сталася, вкотре потрясла світ, і продемонструвала схильність путінського режиму до найжорстокіших актів залякування. Акти подібного роду – не вписуються в логіку здорового глузду, дозволяють вкотре розкрити антилюдські методи путінців у досягненні ними своїх пекельних цілей.
У Кремлі досі не відмовилися від завдання повного знищення суверенної України і чомусь пов’язують із цим виживання режиму. Хоча насправді така прив’язка бачиться самогубною. Особливо, враховуючи зростання серед самих росіян підозр у адекватності Путіна, який дедалі менше викликає до себе хоч найменшої поваги.
Навіть уже з’явилися чутки про підготовку міністром оборони РФ Білоусовим планів усунення вождя. Нібито новий глава МО РФ налагоджує негласні контакти із Заходом, і йде інтенсивний обмін думками, яким чином можна завершити путінську війну.
Найбільш слабка сторона Путіна – кваліфікація його як військового злочинця, клієнта Гаазького трибуналу. На міжнародному рівні російський узурпатор не сприймається. Йому давно замовлено дорогу на шибеницю, тому він навколо себе формує кругову поруку з підлеглих, які залишаться з ним до кінця, будучи пов’язаними кров’ю, зокрема кров’ю українських дітей.
Тут варто нагадати, що події 8 липня були страшним обрядом ініціації Білоусова, ймовірно без його відома, а через агентуру впливу Шойгу в Міноборони та Генштабі. Немає жодного виправдання ударам ВКС по лікарнях, житлових кварталах, бізнес-центрах. Просто справжній геноцид, що кричить порушення основ Статуту ООН. Чого не зробиш, щоб і Білоусова вписати до терористів, зробити цілком своїм.
Нарешті, обнулилися всі імітації Кремля на тему мирних рішень, посередницької місії Орбана. Навіть у Пекіні панує серйозне розчарування своїм незграбним васалом, який кидається у пошуках не лише перелому у своїй агресивній війні, а й підшукує нових покровителів, на зразок Індії, ворожої Китаю. Такі фінти не прощають, і ймовірно китайці боляче дадуть відповідь росіянам, не можна виключати, що в Африці, де вони плутаються під ногами у китайських колонізаторів і порушують глобальні плани червоного імператора Сі.
Новим епізодом посилення тиску на Україну з боку Кремля виступають заяви прес-секретаря МЗС РФ Захарової про нібито підготовку українською стороною провокацій з підривом гребель Київської ГЕС та Канівського водосховища. Навіщо і навіщо зовсім неясно. У велике православне свято лаврівська прихвостень викинула в маси абсурдну провокацію, спрямовану на інформаційний терор українців, посилення у їхніх лавах настроїв страху та безвиході.
Але будемо тверезими: такі різкі заяви путінські терористи роблять не так. Тут ще один приклад багатокомпонентної операції. Волога мрія Кремля полягає у капітуляції України, хай навіть ціною колосальної людської трагедії, на кшталт затоплення частини Києва водою з Київського моря. Відповідно, після «Охматдиту» на прицілі ВКС об’єкти критичної інфраструктури підвищеної небезпеки, на зразок гребель.
Не можна виключати спроб нанесення ворогом ракетних ударів по згаданих дамбах, і подальше переведення стрілок на українську сторону.
У той же час експерти підкреслюють, що стійкість конструкцій дамб, стійких навіть до застосування тактичної ядерної зброї. При цьому рівень води в резервуарах водоймищ не такий великий, щоб дати РФ бажаний смертоносний результат. Поки що все виглядає як закладка під майбутню небезпечну акцію, з метою схилити Київ піти на поводу російських ультиматумів.
Після саміту НАТО Москва усвідомила свої слабкості, зокрема дефіцит потужностей для зброї своїми силами, ненадійність азіатських партнерів та ефемерність успішних розв’язок на фронті. Тому максимально підвищує ставки, схиляючись навіть до організації техногенних катастроф.
Джерело: charter97